Гоцик не має ані Максового статку, ані Макарової здатності пристосовуватися до ситуації, але йому цього й не треба. У нього є те, чого бракує цим двом, – власні «принципи».

Якщо ти прагнеш неможливого – химерних скарбів чи дівчини, що вже полишила цей світ, – спробуй усе покинути й податися в далекі краї. Якщо хтось здійняв на тебе руку та зазіхнув на багатство, що й тобі не призначалося, – убий його. Якщо тебе покохала дівчина – приймай це і за нагоди… покинь її. Якщо хтось інший втрачає розум від твоєї нелюбої – не зважай.

Такі його правила життя, його свободи, його бунту…